Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл

Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл: Вірш

Ліс заіскрів у сотні горл
зозуль, і горобців, і горлиць,
їх сонцем оповитий хор
про власний зиск і власну користь
пускає стріли в солов’їв.
(З дощу такі вологи стріли).

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Срібліє березневий ліс
  2. Олександр Олесь – Чорний ліс, мертвий ліс
  3. Василь Стус – Уже тоді, коли, пірнувши в ліс
  4. Василь Стус – Цей ліс
  5. Василь Стус – Ікластий ліс і хмари голубі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.