Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл: Вірш

Ліс заіскрів у сотні горл
зозуль, і горобців, і горлиць,
їх сонцем оповитий хор
про власний зиск і власну користь
пускає стріли в солов’їв.
(З дощу такі вологи стріли).

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Ліс заіскрів у сотні горл: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.