Ліс заіскрів у сотні горл
зозуль, і горобців, і горлиць,
їх сонцем оповитий хор
про власний зиск і власну користь
пускає стріли в солов’їв.
(З дощу такі вологи стріли).
- Наступний вірш → Василь Стус – Наша наука
- Попередній вірш → Василь Стус – Раз Бетховен зайшов у гості