Між божевіллям і самогубством —
маленький просвіт лишився — вмерти.
В демократичнім ложі Прокруста —
стогін.
З таємних стежень, із лон газетних,
із комсомолу, з судів закритих,
сповитий смородом днів клозетних —
виріс.
Доба дебела, як морда шпига,
все наставляла на путь правдиву,
комуністична набридла пиха —
партійна вигидла веремія — годі.
Між божевіллям і самогубством,
з таємних стежень, із лон газетних,
доба дебела, як морда шпига,
доб’є нас, друже.
