Між співами тюремних горобців
причулося — синичка заспівала
і тонко-тонко прясти почала
тугеньку цівку болю.
Мов з-під снігу
весняний первісток зажебонів.
- Наступний вірш → Василь Стус – Дозволь мені сьогодні близько шостої
- Попередній вірш → Василь Стус – Який бездонний цей горішній сон