Модрини обрію — нерівні.
У перепадах виднокіл.
Такий і ти. І ти — такий —
у перепадах. Майже врівень
з зубчастим обрієм. А ніч
росте — і ти зростеш за нею
перехилившись день при дні.
- Наступний вірш → Василь Стус – Смерк одміняє день
- Попередній вірш → Василь Стус – Стигне смерку димний фіолет