Василь Стус – Модрини обрію – нерівні: Вірш

Модрини обрію — нерівні.
У перепадах виднокіл.
Такий і ти. І ти — такий —
у перепадах. Майже врівень
з зубчастим обрієм. А ніч
росте — і ти зростеш за нею
перехилившись день при дні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Модрини обрію – нерівні":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Модрини обрію – нерівні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.