На історичному етапі, йдучи в комуністичний світ,
шукаю по великій мапі, де б віднайти гарячий лід.
І так я вірю в лід гарячий, як в сорок вірую святих,
і сподіваюся, неначе мене врятує він од лих,
неначе віднайду країну, де люди схожі на людей,
де мавпи не зовуть людину навчатися своїх ідей,
де синє небо — справді синє, де справжня вруниться трава,
де друг мій, мов дитя невинне, збагнув, навіщо голова,
де кожен має парасолю, неначе небо угорі,
і каже: вас я не неволю переступати мій поріг,
де сонце устає на сході і йде на захід спочивать,
де людської душі насподі панує мир і благодать.
На історичному етапі, йдучи в комуністичний світ,
усе відшукую на мапі, де б віднайти гарячий лід.
- Наступний вірш → Василь Стус – Господи, прости
- Попередній вірш → Василь Стус – Снить любов’ю любов
(Оцінок ще немає)