Василь Стус – Найгеніальніший хробак: Вірш

Найгеніальніший хробак
(обпатрані лопочуть крила?).
Ім’я поета — боротьба,
ім’я поета — Україна.
Поетів доля — то ганьба
до скону літ, до крику крові,
але імення “боротьба”
і досі личить козакові.
Дорогу криком докричу,
оббризкаю своєю кров’ю,
своєю дикою любов’ю
свій крик останній оплачу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Найгеніальніший хробак":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Найгеніальніший хробак: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.