Наладую рюкзак і подамся до лісу,
електричка відходить в 22.45,
остобісіло все вже тобі достобіса,
тож подамся до лісу в 22.45.
Приспів:
Щоб подалі од міста і подалі від себе,
там нікого немає і нікого не треба,
тільки б ліс, тільки б ніч, тільки б темінь густа,
тільки б тліло багаття і росла самота.
Там дерева стоять, як застиглі вулкани,
як зелені вулкани, там дерева стоять,
і ніхто не питає і ніхто не шукає,
електричка відходить в 22.45.
Угорі скриготять обморожені зорі,
обморожені зорі угорі скриготять,
ти ж на самому споді безберегого моря,
електричка відходить в 22.45.
Я вогонь розкладу і посиджу з багаттям,
і вглядатимусь в ніч, що мов казка жива,
щоб під ранок заснути, щоб між віттям лапатим
мені снилась твоя золота голова.
