Василь Стус – Не потурай неправому судді: Вірш

Не потурай неправому судді,
не потурай на людські поголоси,
ти сам живеш і виростаєш сам.
В тобі — твій суд, підтримка і розрада.

Не потурай і правому судді.
Чи заслужив суддя — тебе судити?
Хіба він бог — хіба він знає, що
різнить неправоту і правоту?

Хіба він бог, хіба він не живе
ховаючись? і часом, як забралом,
хіба не відмежовує свій шлях
від вічності, від люду і від шляху
вселюдського? Не потурай судді.
Суддя уміє правити-судити.
Суддя уміє чесно упекти
правдивого. Не потурай судді.
В тобі — твій суд, підтримка і розрада!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Не потурай неправому судді":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Не потурай неправому судді: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.