І не син і не муж і не батько ні брат.
Болем очі не мруж. Світ — це твій супостат.
І не і шепочи, спантеличений день,
як не можеш — кричи, як несила — мовчи,
що не крок — то і пень, що не пень — то і крок,
це веселий твій день без біди і морок.
- Наступний вірш → Василь Стус – Уже – я рідний паділ розпрокляв
- Попередній вірш → Василь Стус – Тож не дивуй мені
(Оцінок ще немає)