Неба і сонця нема
тільки сніги і ліси.
Біла така вже зима
зовсім без чару краси
Пісні і сміху не чуть
ниє засніжений дріт
то під дротами течуть
в Лету останки літ.
Тиша – як дзвін, що затих
Тиша – як вигаслий жар
Боже, ти знаєш тих
котрі в снігах лежать
Знову і знову в очах
як попелища сліди
рої замерхлих дівчат
снять про вишневі сади
Кажуть, луна ще сміх
і догоряє снага
Вже як надії їх
сплять у надійних снігах
Вчора розвіялось сном
Завтра пливе в міражах
мовчки стоїть за вікном
Рідна душа.
