Василь Стус – Недобре жив: Вірш

Недобре жив. Зазле — любив,
тому й недобре спалось.
Порятувався од ганьби —
чого ж здіймати галас?
Чого триндичити всякчас:
“душа простоголосить”
нещастя. Кожного із нас
долає і підносить.
Та бійся знесеному буть:
Ікарове окрилля
вік навертатиме на путь
досадного знесилля.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Недобре жив":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Недобре жив: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.