Василь Стус – Немов імла озер ранкових: Вірш

Немов імла озер ранкових
кучериться туман видінь
так пам’яті снується дим
давно так був я молодим
з пожарищ серця шарлатових
і поглядом — куди не скинь —
пливуть твої журливі брови
над плесами нічних струмінь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Немов імла озер ранкових":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Немов імла озер ранкових: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.