Василь Стус – Образок: Вірш

Дівчинка у чорному, неначе чорногуз,
захмеліла промежи скакалкою.
Жареною хрумкала кукурудзою.
Дівчинку звали Галкою.

Дівчинка у чорному, галченя,
кісками косилася межи подруг.
З класу в клас. Ану ж, дівчатка, доганяйте,
перейдіть, зажмурившись, коридором.

Дівчинка у чорному — серед дня
бавиться, гойдається, як гондола.
І ніщо ту дівчинку не спиняє:
гратись — дуже радісно, навіть — коли довго.

Граються дівчатка веселі в клас,
Їм будинки виділили подвір’я.
Чорне і квадратне в Галки щастя,
бо такс квадратне двору довір’я.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Образок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Образок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.