Василь Стус – Отой зелено-жовтий суходіл: Вірш

Отой зелено-жовтий суходіл,
зазубрини яруг, що чорно світять
в імлисту безвість, і таріль блакитна,
що зліплена під сонця коловерть,
той віщий пагорб, на котрому горді
гетьманяться дуби — наснився з ночі,
аби розлуку близити мою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Отой зелено-жовтий суходіл":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Отой зелено-жовтий суходіл: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.