Василь Стус – Пахне вербами і цигарковим димом: Вірш

Пахне вербами і цигарковим димом,
вишником і порохом доріг,
пахне теплий, провесняний грім,
пахне раннім маєм, раннім дивом.

Пахне босоногими стежками,
десятковим праним полотном,
пахне хижим сонцем, диким каменем
і калюжі захмелілим дном,
пахне мандрами, з паперу кораблями,
пахне журкотом і мріянням струмків,
ранніх літ підведеними снами,
юності думками непокірними.
Все життя пропахчене. Весна
голубіє і кадіє тепло,
голубіє і кадіє небо
тільки пахощами досі знане.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Пахне вербами і цигарковим димом":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Пахне вербами і цигарковим димом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.