Хай живу я,
оскільки мені хочеться жити,
а той, що не дає мені й дихнути —
хай здохне.
Обов’язково,
тільки-но відлунають звуки курантів,
тільки-но чокнуться фужерами із шампанським,
тільки-но перейде на новий рік —
хай здихає.
Хай здихає.
Хай здихає
отой, що не дає мені і дихнути.
- Наступний вірш → Василь Стус – Не насушить ніхто сухарів
- Попередній вірш → Василь Стус – Налипли хмари на похилий дах