Перші води — відтечуть,
другі води — відтечуть,
і за ними в круговоді
зможеш сам себе почуть.
Синє небо, як кілок, —
обіпри намета,
і долай — за кроком крок —
днів минулих Лету.
Другі води — перейди,
перші води — перейди,
а спізнав своє дитинство?
А збагнув свої сліди?
Ось який він, справжній рай,
йдуть літа, як води,
тільки не перебирай.
Розуму на вроду,
мабуть, краще не мінить,
а печаль — не радість.
Вмій в заглибині пожить
у долішній паді.
- Наступний вірш → Василь Стус – Перебіжи до них, як хочеш мати
- Попередній вірш → Василь Стус – Єси жива, єси жива
(Оцінок ще немає)