Василь Стус – Плазунам до альбому: Вірш

Ви не народжені безхребетними,
З вас мали бути люди.
З людськими прикметами,
З радощами й печалями,
Теж людськими.
А ви,
Навчені плазувати
Перед людьми, вітрами,
Бурею і грозою.
Ви
Навчились стежки звірячі
Відшукувати —
Й по них
Гаддю повзти, черевом обважнілим,
Землю безчестячи.
Хай там що не говорять,
А скажу:
Нехай ти родився людиною —
Тільки прагни!
О, тільки прагни!
Старанність винагороджує:
Зможеш змією витягтись,
Зможеш втратити крила.
Чи, може,
Голову під крило
Часом ховати.
Прагни! О, тільки прагни!
Ти свого доможешся,
Ти зможеш
З усього на світі
Кокон, неначе зашморг,
Сплести для себе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Плазунам до альбому":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Плазунам до альбому: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.