Поміж землею і небом,
Поміж великою і малою літерами,
Поміж перемог і поразок
Зупинилась країна
Ніби в закуті.
Вітчизна? Релігія? Марення?
Забутий гріх?
Ледь видзвонює гордість.
Ніби в телефоні —
на другому кінці дроту
Хтось говорив і змовк.
Можна бути спортсменом,
Можна кохатися в дівочих очах,
Можна любити плоть,
Аж плакати за плоттю.
Та скажіть — хіба то вітчизна?
Хіба то — можна любити,
Що живе чи ні — невідомо,
Що було чи ні — не скаже й Єгова.
Скажіть — хіба то так,
Хіба то не віра у потойбічність?
Хіба то — не релігія?
Нація, народ, край?
Хіба то усе відчувши між ребер,
Ти виживеш, не помреш?
