Василь Стус – Порожньосердий вибільшився світ: Вірш

Порожньосердий вибільшився світ,
мов простору запрагло німування —
і усміх твій — немов передконання,
прорвавши знагла обшир існування —
справіку вічний дикий живопліт.
Ходу він напростовує востаннє
на чорний щовб, де в’яне зелен-цвіт.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Порожньосердий вибільшився світ":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Порожньосердий вибільшився світ: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.