Василь Стус – Посадити деревце: Вірш

Посадити деревце —
залишити про себе найкращу пам’ять.
І вони стали насаджувати вздовж колючого дроту
квіти, кущі, дерева.
Дикий виноград обснував гострі шпичаки,
розвісив лапате листя
і навіть попускав синюваті грона,
повився повій,
трублячи в поблідлі сурми ніжності.
Коло горожі порозпускались такі півники,
півоніі, жоржини,
що заберуть очі і не повернуть.
Начальство, перевіряючи, як вони виконують
взяті соцзобов’язання,
завжди ставило проти графи
“заходи щодо естетичного виховання ув’язнених”:
ведеться на високому ідейно-політичному рівні.
Одні тільки підписи високого начальства
Їм нагадували забуті шпичаки дроту.