Пощо мені життя
суремного тривога,
як більше опертя
не виблагати в Бога?
Пощо твої труди,
усі тяжкі маруди,
коли в усі сліди
ступає тінь Іуди?
Ошукана чота
за пагорби зникає,
і доли посідає
маркітна марнота.
- Наступний вірш → Василь Стус – Хоч покоти м’ячем по цій дорозі
- Попередній вірш → Василь Стус – Сьогодні прощальна пора настигає
(Оцінок ще немає)