Прикрийся мідною горою,
сховай зухвалу голубінь.
Тінь — трембітає наді мною
і в кожен слід ступає тінь.
Прикрийся обрію габою,
об розпач кулаки оббий —
і верне образ голубий
дружиною ачи сестрою.
Заповідається за мною
грім великодній, горовий.
Об розпач кулаки оббий,
прикрившись мідною горою.
- Наступний вірш → Василь Стус – Геть спогади – сперед очей
- Попередній вірш → Василь Стус – Пливуть видіння, пагорбами криті
(Оцінок ще немає)