Пильнуй страсну стезю страждань,
спізнай смертельні чари,
дороги добр і почезань,
свавілля і покари.
Бо ти — це ти і ти,
бо ти і є Вітчизна.
Бо так стоятимуть брати,
як буде днина грізна.
Бо є в тобі цілий твій люд,
його червонокрівці,
не дай рукам лихих заброд
вскубти пера жар-птиці.
- Наступний вірш → Василь Стус – Набігає минуле, обминає майбутнє
- Попередній вірш → Василь Стус – На третій поверх – наче в вічність