Шампанське в шклянці,
В кварту хоч налий,
Та піниться вино. І пий до ранку
За щастя, за прем’єрів, за коханку
За завтра. За сьогодні. Все одно.
Замість ялинки — сосни у вікні
У передноворічному ошатті,
Святенницький жахтить на вітах сніг.
На віях сльози. Новий рік. Прокляття.
Святковий Київ вироста в цю мить
На півфужера. Рветься, ніби корок,
Новою гордістю, новою непокорою,
Новою грою виноградних рік.
- Наступний вірш → Василь Стус – Так ждуть мене печальники
- Попередній вірш → Василь Стус – Ми ані дня не звідали такого
(Оцінок ще немає)