Щоб я не знеміг од щастя.
В руйнівному ритмі,
Щоб радість мене виповнювала —
а не втоляла жагу,
скажи, що прологом ночі
буває вечір. І потім
ще ж день пригаса!..
Додам я:
— Хай буде це наша ніч.
- Наступний вірш → Василь Стус – Я чую – враз зірвусь
- Попередній вірш → Василь Стус – В колгоспі
(Оцінок ще немає)