Щось треба зрозуміти — не збагну.
Що саме — але треба зрозуміти
і вирватися з пекла, що відколи
в твоїй душі зотлілій зайнялось.
Потрібно власну межу віднайти,
аби відгородитися від світу
на простір смерті, і самоутрати,
і власної покути. Ось ти — тут,
і тут, і тільки тут, і ти — і тільки,
і всі громи на тебе хай падуть,
і спопелять тебе нехай всі блискавки,
і в зашморги збіжаться всі шляхи.
Отак шукати треба. Це — знайти,
аби вернути необхідну певність,
що все скінчиться разом. Задаремні
бо всі уламки, всі шматки і частки,
що здалини до тебе засвітили,
аж хиже пекло в серці зайнялось.
- Наступний вірш → Василь Стус – Їм для конання мало і століть
- Попередній вірш → Василь Стус – Не прагни, сину мій, а бережись
(Оцінок ще немає)