Сухотний кашель. Замка скрипіння. Квадрат провалля
нічного. Небо вікно зашторило, немов печаллю.
У тиші — регіт, і божевільний. І сон, як круча
і Божа благість: Не хочеш жити? Давай-но тручу.
- Наступний вірш → Василь Стус – Ти скажеш – день твій тільки-но почався
- Попередній вірш → Василь Стус – Сумовите
(Оцінок ще немає)