Василь Стус – Так незбагненно белькотять тополі: Вірш

Так незбагненно белькотять тополі,
так хижо сонце свище над Софією,
і віщий вітер Видубичів носить
в твоїх очах ослаблих пам’ять літ.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Так незбагненно белькотять тополі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Так незбагненно белькотять тополі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.