Так, як народжені стіною, моляться за стіни. І щасливі,
коли звідти вряди-годи щось перелетить — цеглинка,
шмат хліба абощо
- Наступний вірш → Василь Стус – Втікаєм в парії, в суспільство
- Попередній вірш → Василь Стус – Хвилі вигойдуються
(Оцінок ще немає)