Так ждуть мене печальники!
Так ждуть.
А я не жду печальників,
не жду.
Печальники,
Я вже й без вас печальний.
Самотники,
Розрайники — ребром
Я побожусь. Задавненим добром
Я помолюсь. І перестиглим оком
Я позирну. Іще ж мені, нівроку,
ви не набридли.
Ледарі мої.
Самотники
печальники
самотники
розрайники
І кари
нема на вас.
- Наступний вірш → Василь Стус – Від самовтеч доби і самовтеч
- Попередній вірш → Василь Стус – Шампанське в шклянці
(Оцінок ще немає)