Тато молиться богу,
тужить мама. Сестра
уникає порогу,
хоч вернутись пора.
Уникає — радіє,
повертає — мовчить.
Повечір’я ще тліє,
іще хвіртка рипить.
іще видно дорогу,
іще гусне жура.
Тато молиться богу.
І ридає сестра.
- Наступний вірш → Василь Стус – Їх було двоє – прибиральниця і двірник
- Попередній вірш → Василь Стус – На Лисій горі догоряє багаття нічне
(Оцінок ще немає)