Тепла утома спада —
На губи, на очі, на плечі…
Стишений вечір
Уже до води нахиливсь…
Подивись —
День вклоняється людям надвечір,
І городом, по стежці,
Вже відходить, як гість.
- Наступний вірш → Василь Стус – На грані
- Попередній вірш → Василь Стус – Без присвяти