Тільки тобою білий святиться світ,
тільки тобою повняться брості віт,
запарувала духом твоїм рілля,
тільки тобою тішиться немовля,
спів калиновий піниться над водою —
тільки тобою, тільки тобою!
Тільки тобою серце кричить моє.
Тільки тобою сили мені стає
далі брести хугою світовою,
тільки Тобою, тільки Тобою.
- Наступний вірш → Василь Стус – Нерозпізнанне місто дороге
- Попередній вірш → Василь Стус – Тут сни долають товщу забуття
(Оцінок ще немає)