Ти мене розрай — і покори.
Молодосте, покори і винеси
на провально-чорнокрилі висі
виведи — ґвалтовного — до гри.
До гори, до рік, по повногорля,
повногруддям зобов’яж мене.
Кожним днем боліти, кожним днем
виповняти серце власним горем.
- Наступний вірш → Василь Стус – Комуністи – вперед
- Попередній вірш → Василь Стус – Побігла вільгість від Дніпра
(Оцінок ще немає)