У небі зорі, в грудях місяць.
І найрідніші ми брати
з тобою, світе. Помолися,
як я молюсь за тебе, й ти.
У небі місяць, в грудях — зорі,
світ у мені, у світі — я.
І сльози радості прозорі,
як небеса, як ти, моя
поснула земле, як дорога,
що викреслилась посеред,
щоб од людини і од Бога
я міг почути голос вед.
- Наступний вірш → Василь Стус – Ми робим смерть
- Попередній вірш → Василь Стус – Ти відійшла – і я тебе збагнув
(Оцінок ще немає)