У тому полі, де блукає смерк —
ніяк не може втрапити дороги —
почулися мені знайомі кроки.
Це був товариш. Той, що був помер
ще за життя. На чистий на четвер.
- Наступний вірш → Василь Стус – Три людожери – три надії
- Попередній вірш → Василь Стус – Перепечалюсь я