Василь Стус – Усе – в народженні: Вірш

Усе — в народженні, усе — у плоті й крові.
Долає смерть одне живе життя.
Те, що колись, поставши із любови,
ані про спин, ані про вороття
не відає. Оновлення планети —
у смерті смерті, в радості чинінь.
Отак і ти постанеш знов, поете,
з майбутнього високих благостинь,
коли навчишся бачити й любити,
радіти веснам, першому зелу.
Лише збагни: людина — небожитель,
не відданий ані добру, ні злу,
лише живому — тому, що у русі
шукає, прагне, твориться, кишить.
Квітуй же сподіванням, бо в окрузі
усе запрагло тлін свій пережить,
аби себе подовжити у леті
годин, зірок, галактик і систем.
Благословенна ж будь, моя плането,
благословенний серця вічний щем,
благословенні зорі над водою,
і райдужне суцвіття по дощі,
і кроплене живлющою росою
бажання невгамовної душі,
і усміх матері, і плач дитини,
і птахи вільної високий лет
бо існування зоряні години
підносять нас угору і вперед.