Василь Стус – Усміхнися, добровусий, і обмовся: Вірш

Усміхнися, добровусий, і обмовся,
Дякую, то стрілись хоч у сні,
Як тобі жилося, як булося?
Бач, надворі сніг.

Перехід від вересня до камери.
Перехід від правди до брехні.
В мене в кочегарці хоч не гамірно
і не сипле сніг.
Чом ти босий, друже? Чом роздягнений:
Випустили? Сором очі їсть?
Який там сором! Совістю й не пахне там.
Тільки дика злість.
І безсила. Вентилятор

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Усміхнися, добровусий, і обмовся":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – Усміхнися, добровусий, і обмовся: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.