Заколиш мене, лукава,
Може, грішна, може, й чиста
Змовкне слава без угаву,
Ніч приспить обох імлиста.
Срібний місяць напідповні
Визирає з-поза хмар.
Принеси дари жертовні
На нічний олтар.
Раз по разу слів разочки
Ти нанизуєш іскристо.
Жеврійте ж, разки намиста,—
В казці будуть оторочки.
