Вельможний сон мене опав
і тут нараз почув я:
Високий голос пролунав:
підпалий, алілуя!
Пильнуй страсну стезю страждань
спізнай смертельні чари
дороги добр і почезань
свавілля і покари.
Бо ти — це ти, це ти і ти,
бо ти і є Вітчизна,
бо так стоятимуть брати,
як буде днина грізна.
Бо є в тобі цілий народ
його червонокрівці.
Не дай рукам лихих заброд
вскубти пера жар-птиці.
Тож на хресті святих розстань
тримайсь допоки скону
дороги зустрічей, прощань,
свавілля і закону.
- Наступний вірш → Василь Стус – І край чужинецький тебе оточив
- Попередній вірш → Василь Стус – Той бідний виквіт рідної землі
(Оцінок ще немає)