Від березня до вересня — життя.
Шаліє сонце і вода вирує,
І памолодь голубувате вруниться
І рветься в небо — молодо й звитяжно.
Скриплять бори, вантажені вітрами
Шляхи куріють, даленіє степ,
І покоління, мов трава, росте
Полями, оболонями, ярами.
- Наступний вірш → Василь Стус – Відколи золотом цятковане
- Попередній вірш → Василь Стус – Взяли мене од мене