Від українських веремій
В тайгу, в Мордовію, за ґрати.
Кого питати, друже мій,
Тебе роковано до страти?
- Наступний вірш → Василь Стус – Немає зрад
- Попередній вірш → Василь Стус – Від лірики до епосу
Від українських веремій
В тайгу, в Мордовію, за ґрати.
Кого питати, друже мій,
Тебе роковано до страти?