Він був один посеред нас.
Один на вік. Один на час,
Один — на безбережне море
Щоденних клопотів, віків.
Один — до смертної дошки.
Один — від доброти прозорий.
Він дві епохи поєднав —
Отак, як Родина й Родина
він приклад радості подав.
- Наступний вірш → Василь Стус – Вишневе гілля губить білий цвіт
- Попередній вірш → Василь Стус – Відколи золотом цятковане
(Оцінок ще немає)