І все минуло,
немов оздоба Золотих воріт.
Ти, мабуть, завинив, що світ почався
од тебе збоку і добу міграцій
не вдержав поглядом.
- Наступний вірш → Василь Стус – Та ось Вона: за синьою горою
- Попередній вірш → Василь Стус – Давай поїдем, друже, в Депеші
(Оцінок ще немає)