Всього себе — тобі у посаг.
У борг. У радощі. В оброн.
Всього себе — в гарячу постіль.
Вже проміж нас — останній крок.
Зроби — і увійдеш в верцадло,
Зроби — і станеш двійником,
Зроби — і потім падай, падай
Ти безгріховно-невагомий.
Ти так. Ти просто жив і ждав.
Попереджали шлях дороги,
А ти проніс даремні кроки
На Запоріжжя, на Кодак.
- Наступний вірш → Василь Стус – Вельмиповажаний начальник над поетами
- Попередній вірш → Василь Стус – Час бузкового цвіту
(Оцінок ще немає)