Василь Стус – А ви знаєте, то коли людина не хуліганить: Вірш

А ви знаєте, то коли людина не
хуліганить, то вона хвора?
Га? ви того не знаєте?
то дивуйтесь:
як тільки людина нікого не б’є, по пиці,
як тільки людина не вилається уголос,
як тільки людина не жбурне каменюкою в
голову свого ближнього,
то я не заздрив би — ні тій людині,
ні тому ближньому.
Це нема гірше — можна підірватися від
злості.
Однак пика буде набита, а лайка про
себе — завжди страшніша, а каменюка,
зразу некинена, каменючиться так, як
поросяться свині, яких водять на с/г виставку.
То кому від того краще, якщо людина не
хуліганить, коли їй схочеться?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – А ви знаєте, то коли людина не хуліганить":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Стус – А ви знаєте, то коли людина не хуліганить: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.