Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – Яблука стиглі так порожньо б’ються

Василь Стус – Яблука стиглі так порожньо б’ються: Вірш

Яблука стиглі так порожньо б’ються об землю,
гупають глухо об землю тверді зеленці.
Вистелив Бог предковічний суницями стелю,
яро ягоди ярі, як сльози, течуть по щоці.
Сльози чи кров? Чи безсоння? Ачи маячнею
біла збіліла ява: немає тобі
ані на небі ні в пеклі дороги, щоб нею
стати і жити і сіяти час на горбі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Яблука стиглі так порожньо б’ються":

Читати схожі вірші:

  1. Максим Рильський – Яблука доспіли, яблука червоні
  2. Василь Стус – Ці яблука тримала у руках
  3. Василь Стус – У порожній кімнаті
  4. Василь Стус – І то вже – так
  5. Василь Стус – Я непомітно перейшов межу
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Яблука стиглі так порожньо б’ються: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.