Як страшно бути тільки злим,
Як страшно бути тільки добрим,
Прямим тюремним коридором,
До кретинічності прямим.
Як важко простувати лезом,
Як важко все життя по лезу
Іти. Попробуй — призабудь,
Як забуття спиняє путь,
Одною прямотою чесне.
- Наступний вірш → Василь Стус – Усе забувається
- Попередній вірш → Василь Стус – Урвалося. Терпець, неначе мотуз
(Оцінок ще немає)