Їй-бо, не знаю, чи люблю
ачи ненавиджу — не знаю:
тобою думи попелю,
благословляючи, конаю —
Вітчизно горя і снаги,
вітчизно гіркоти і болю.
Сини — для тебе вороги,
а вороги — пророчать долю
твою посмертну. Серед літ —
серед віків, серед прокльонів
криваво крапиться твій слід,
криваво крапиться…
- Наступний вірш → Василь Стус – У цій тюрмі, у цій страшній тюрмі
- Попередній вірш → Василь Стус – Будуйте власну державу
(Оцінок ще немає)